За дорученням Президента України, який підтримав Концепцію реформування Українських залізниць та оновлення рухомого складу, вже у вересні має з’явитися проект Закону України про внесення змін до Закону «Про залізничний транспорт», а у жовтні він має надійти на розгляд Верховної Ради. Щоб визначити оптимальний шлях для реформування Українських залізниць (з урахуванням світового досвіду), Укрзалізниця залучила до співпраці досвідчену у цій сфері Консалтингову компанію A.T. Kearney.

«Реформування залізничного транспорту виходить за рамки інтересів залізниць України. Воно стосується широкого спектру підприємств: власників вантажів, приватних власників рухомого складу, операторів ринку перевезень тощо. Тому залучення сторонніх експертів, наукових організацій допоможе розробити ґрунтовнішу, всеохоплюючу модель реформування і врахувати якомога більше нюансів, а головне — існуючий досвід, через який пройшли залізниці інших держав», — відзначив начальник управління реформування галузі Головного управління розвитку і технічної політики Укрзалізниці Віталій Сіраков.

На сьогоднішній день таким науковим консультантом у сфері розробки цільової моделі ринку залізничних послуг України є провідна консалтингова компанія  A.T. Kearney, яка має великий досвід у сфері структурних  перетворень залізниць. Компанія входить у десятку кращих консалтингових компаній світу і брала участь у реформуванні  залізниць Європи, Азії, Канади, Австралії, Росії... Як приклад, для чотирьох європейських державних залізниць консультанти компанії допомогли визначити нові моделі менеджменту та реорганізувати залізниці у самодостатні бізнесові структури. До того ж, A.T. Kearney має досвід реформування не лише у сфері вантажних, а й пасажирських перевезень.

«Цілі та основні напрямки реформ на залізничному транспорті різних країн світу схожі. Головна — лібералізація залізничної галузі з метою зменшення фінансового навантаження на державу та залучення приватних інвестицій. Це передбачає розподіл функцій регулювання і надання транспортних послуг, відділення монопольного сегмента (інфраструктури) від конкурентного. На нашу думку, можливі три моделі реформування Укрзалізниці: американська, європейська та російська», — розповіла під час презентації підходів до реформування національної залізниці консультант компанії, керівник проекту Катерина Шеремет.

Кожна із запропонованих можливих моделей реформування має свої позитивні та негативні сторони. Так, американська модель дозволяє зберегти централізоване управління, але обмежує можливості залучення приватного капіталу. Європейська, навпаки, дозволить суттєво зменшити навантаження на бюджет шляхом залучення приватного капіталу. При цьому зберігається державний конт­роль за доступом до інфраструктури, але з’являється конкуренція на ринку залізничних перевезень. Експерти A.T. Kearney попереджають, що  реформування за такою моделлю може призвести до збільшення навантаження на інфраструктуру, можливості якої обмежені. До того ж, висока ймовірність виникнення труднощів під час взаємодії з іншими країнами простору 1520.

Застосування російської моделі реформування має всі плюси «європейської», але тут у державному управлінні залишається не лише інфраструктура, а й тяговий рухомий склад. Проте російський варіант реформування не допоможе уникнути підвищеного навантаження на інфраструктуру та певних перепон у процесі плануванням вантажних перевезень.

«Озвучені  три можливі моделі реформування будуть обговорені та опрацьовані причетними Головними управліннями Укрзалізниці. Фахівці зважать усі плюси та мінуси і оберуть одну з моделей, яка спільними зусиллями спеціалістів у сфері залізничного транспорту та експертів доопрацьовуватиметься. Можливо, типова модель реформування буде подана на розгляд Кабінету Міністрів України. Після схвального рішення уряду ми зможемо приступити до її реалізації», — розповів Віталій Сіраков.

Експерти A.T. Kearney попереджають, що до реформування потрібно приступати, не зволікаючи — чим швидше, тим краще. Адже наразі Укрзалізниця має високий ступінь старіння активів і дефіцит коштів, які необхідні для їх оновлення. Щодо нормального розвитку залізничного транспорту в Україні, то потрібно втричі більше інвестицій, ніж за даних економічних умов галузь може собі дозволити. Вирішити проблему можна шляхом залучення інвестиційного капіталу, який без реформування на залізничний транспорт не надійде.

версiя для друку