Микола КопиловДля більшості залізничників вже давно зрозуміло, що без реформування неможливий подальший ефективний розвиток залізничного транспорту. Чимало фахівців не лише усвідомлюють це, але й повним ходом проводять підготовку до цього життєво важливого процесу. Яскравий приклад — господарство електропостачання, керівники якого вже чітко визначили орієнтири та засоби реформування.
Господарство Головного управління електрифікації та електропостачання залізниць України має кілька особливостей, що можуть позначитися на проведенні реформування. Одна із найважливіших цілей реформування цього господарства — централізація розрахунків за електроенергію та диспетчеризація її постачання.
Три напрями роботи
Законодавство України у сфері електроенергетики чітко передбачає, що суб’єктом здійснення підприємницької діяльності на енергоринку можуть бути лише юридичні особи. А згідно з концепцією реформування залізничного транспорту України, планується, що на базі шести доріг буде створена одна юридична особа. Таким чином, замість шести ліцензіатів-постачальників електричної енергії на Енергоринку буде працювати один. Відповідно, замість шести дорожніх рахунків буде один спеціальний рахунок в Укрзалізниці, на який усіма абонентами перераховуватимуться кошти за спожиту електроенергію. При цьому тарифи будуть також єдиними. Централізовано укладатимуться й договори на постачання електроенергії.
Нормативними документами Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) передбачені доволі стислі терміни щодо переоформлення ліцензій — 10 діб. А ще потрібно стати членом Оптового ринку електричної енергії України, укласти договір з ДП «Енергоринок», порахувати й затвердити тарифи на передачу та постачання електроенергії та інше. Тому готуватися до майбутніх перетворень енергетики розпочали заздалегідь. Створено кілька робочих груп за участю працівників главку та найдосвідченіших фахівців залізниць. Їхнє завдання — своєчасна підготовка усіх необхідних документів до прийняття Верховною Радою закону про реформування залізничного транспорту.
Враховуючи те, що наразі клієнтами залізниць є понад 100 тис. (!) абонентів, робота по переоформленню документів очікується величезна. Цим нині займається перша з трьох робочих груп по реформуванню господарства. Завдання другої робочої групи — підготовка документів для отримання єдиної ліцензії на постачання електроенергії у НКРЕ. Роботи тут також багато, адже, наприклад, однією з вимог державного органу є підготовка карт залізничних мереж із позначенням усіх точок підключення, яких нині — понад 5 тис.
Третя робоча група зайнята створенням верхнього рівня автоматизованої системи контролю та обліку електроенергії (АСКОЕ). Нині подібні системи є на кожній із залізниць, а їх об’єднання дасть можливість утворити центральний диспетчерський пункт, з якого будуть передаватися дані про закупівлю електричної енергії до ДП «Енергоринок», та фіксувати перетоки між Укрзалізницею та суміжними ліцензіатами. З метою економії коштів його планується облаштувати на базі диспетчерського пункту Південно-Західної залізниці у Києві, звичайно, за умов певної модернізації. В подальшому, можливо, буде створено окремий єдиний диспетчерський пункт разом із руховиками.
Об’єднання обліку електроенергії в єдину схему залежатиме від того, наскільки вчасно вийде на Оптовий ринок електроенергії Львівська залізниця. Вона поки що єдина не здійснила цього важливого кроку.
Структурні зміни
Структура підрозділів, що здійснюють технічне обслуговування контактних мереж, довела свою ефективність протягом багатьох років і, на думку керівництва, має лишитися незмінною. Водночас підрозділи з капітального будівництва об’єктів електропостачання можуть бути виведені в окремий департамент.
У Головному управлінні електрифікації та електропостачання Укрзалізниці вважають за необхідне організувати службу діагностування, аби спостерігати за станом мереж і де потрібно робити ремонти. Це дозволить відійти від старої практики планово-попереджувальних ремонтів.
«Загалом, централізація управління дозволить раціональніше витрачати гроші і розподіляти ресурси», — вважає начальник Головного управління електрифікації та електропостачання Укрзалізниці Віталій Максимчук. Наприклад, майже на кожній із залізниць нині є вагон для вимірювання параметрів роботи контактної мережі. Однак, жоден із них не відповідає сучасним вимогам по швидкості, адже не розрахований на експлуатацію при понад 120 км/год. Отже, наразі проводиться аналіз, чи потрібна така кількість вагонів. Можливо, вистачить трьох, але з кращими характеристиками?
Передбачається здійснити перерозподіл зон обслуговування споживачів працівниками Енергозбуту не за принципом приналежності до певної залізниці, як це є нині, а зручності обслуговування.
Фахівці потрібні завжди
Водночас зміни в енергетичному господарстві позначаться на штатному розкладі. Наприклад, робітники залізниць, що відповідали за зв’язок із центральними державними органами, пов’язаними з електропостачанням, в такій кількості стануть непотрібними. Але ж на цей рахунок у главку теж є своя стратегія. «Жоден професіонал, грамотний досвідчений фахівець не залишиться без роботи, — запевняє Віталій Максимчук. — Реформування не повинно позначитися на людях. Тому ми нині визначаємо місця, де є вільні посади, на які можна перевести цих людей при реформуванні. Підхід до кожного окремий, виважений, це дуже досвідчені фахівці, тому вони усі будуть працювати на посадах, не нижчих за теперішні».
У керівництві главку наголошують, що наразі є питання з дефіцитом кваліфікованих кадрів. А це — одна з причин, за яких не можна нехтувати наявним людським ресурсом.
«В результаті реформування главк, фактично, виконуватиме функції обленерго, — говорить заступник начальника главку Валерій Людмирський. — Абонентів у нас навіть більше, ніж у деяких із них. Водночас в управлінні працюють дещо більше 30 чоловік, а безпосередньо питаннями постачання електричної енергії займається лише половина з них. Тобто, 15 чоловік. Для прикладу: лише в апараті управління обленерго працюють мінімум 80 чоловік, а ще існують фінансова, комерційна, технічна дирекції, дирекція з інвестиційного розвитку і т. д.». Свої слова фахівець підкріплює офіційними даними — залізничні енергетики є постачальниками 5 % електроенергії в країні. Це більше, ніж у деяких обленерго, наприклад, Чернівецькій — 1,5 %.
Нині план реформування Головного управління електрифікації та електропостачання Укрзалізниці очікує на прийняття державних рішень. Але головне, що у працівників є ясність цілей і програма, що почне діяти після того, як набере чинності відповідний закон про реформування. Крім того, діяльність залізничних енергетиків залежатиме і від роботи загалом енергетичної галузі України, яка теж чекає змін у бік ринкової моделі регулювання. Їх можливість також закладена залізничниками.
Довідка.
У господарстві електрифікації та електропостачання нині працюють майже 14,3 тис. працівників. Річна переробка електроенергії залізничними електромережами в середньому становить 11—12 млрд кВт•год, із яких власне споживання — близько 58—60 %, транзит — 34—35 %, постачання стороннім споживачам сягає 6—7 %.










