українська
Іван Антонюк«Волинь моя, любов моя…» Так починається одна з улюблених пісень Олександра Новосада — уродженця цього прекрасного краю. Олександр Володимирович часто навідується до рідні, яка живе у селі Немир, що у Рожищенському районі. Саме тут він черпає енергію і наснагу на трудові будні.
Новосади завжди працювали біля землі, а ось Олександра з самого дитинства вабила залізниця. З того часу, як побував з батьком на крупному залізничному вузлі Ковель, де вперше побачив низку потужних локомотивів. А ще через рік хлопець без вагань поступив до Львівського профтехучилища № 52 і отримав направлення на роботу в локомотивне депо Львів-Захід.
Згодом Олександра направили на курси підготовки машиністів тепловоза і паровоза в технічну школу львівської магістралі. Після завершення навчання зарахували у локомотивну бригаду помічником машиніста тепловоза, а ще через пару років — перевели на посаду машиніста тепловоза, де доводилось виконувати і маневрові роботи, і водити вантажні поїзди на далекі відстані.
Словом, не цурався Олександр Володимирович будь-якої роботи, виконував складні завдання з великою відповідальністю. Це не лишилося поза увагою керівництва депо, яке морально та матеріально заохочувало молодого працівника, допомагало професійному росту. Зараз Олександр Новосад — машиніст тепловоза другого класу, і йому довіряють водити як вантажні, так і пасажирські поїзди на дільницях Львів—Івано-Франківськ—Львів, Львів—Вадул Сірет—Львів через Чернівці, Львів—Ворохта—Львів тощо.
За період трудової діяльності досвідчений машиніст має чимало нагород. Зокрема й за безаварійні рейси та економію енергоресурсів. Так, за минулий рік машиністи депо зберегли майже чотири тонни дизельного палива. Задану питому норму
Цього досягнуто завдяки зусиллям, які докладають локомотивні бригади тепловозного руху, і чільне місце у цьому списку займає Олександр Новосад.
версiя для друку
Архів
Травень 2012
