В Українській державній академії залізничного транспорту у Харкові відбулося засідання науково-технічної ради вузу. Члени ради та запрошені експерти провели громадське обговорення роботи «Розробка, освоєння виробництва та впровадження в експлуатацію сучасного рухомого складу нового покоління» (авторський колектив — Анофрієв В.Г., Корнієнко В.В., Коробка Б.А., Кутішенко О.В., Лашко А.Д., Можейко Є.Р., Мокрій Т.Ф., Позняков В.Д., Савчук О.М., Ушкалов В.Ф.), яку висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2011 р.

Представляючи роботу, представник академії — доктор технічних наук, професор Ігор Мартинов зазначив, що інвентарний парк вантажних вагонів Укрзалізниці станом на 1 квітня 2011 р. налічує 120 тис. вагонів, при цьому в робочому стані перебуває майже 95 тис. вагонів, а решта фактично виключена з експлуатації і знаходиться в запасі або в ремонті. При загальних обсягах навантаження вагонів близько 1 млн т на добу потрібна кількість вагонів складає майже 145 тис. одиниць. Тобто, існує нестача вантажних вагонів, яка частково ліквідується за рахунок вагонів операторських компаній недержавної форми власності або іноземних вагонів. При цьому існуючий парк вантажних вагонів значно зношений морально і фізично. Майже 89 % парку вагонів експлуатується після закінчення призначеного терміну служби. Такий стан вантажного рухомого складу потребує оновлення близько 7 тис. вагонів на рік, у тому числі — понад 5 тис. піввагонів.

Згідно з прогнозами обсяги вантажних перевезень, незважаючи на наслідки світової фінансової кризи, поступово зростатимуть. Тому розробка, освоєння виробництва та впровадження в експлуатацію сучасного рухомого складу нового покоління, який би був якіснішим, надійним та вантажопідйомним, є вельми актуальною темою державного значення. І робота, яка виноситься на здобуття премії, розроблена саме з метою сприяння втіленню проблеми нестачі сучасного рухомого складу залізниць.

Згідно з державними та галузевими програмами розвитку вантажного рухомого складу залізниць України Укрзалізницею, ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» спільно з Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Інститутом технічної механіки НАНУ і Національного космічного агентства України, Інститутом електрозварювання імені Є.О. Патона та ВАТ «Рейл» виконано комплекс науково-технічних заходів із розробки, освоєння виробництва та впровадження в експлуатацію сучасного вантажного рухомого складу нового покоління.

Було проведено широкомасштабні дослідження великої кількості модифікацій закордонних конструкцій вагонів з порівняльною характеристикою їх техніко-економічних параметрів, вагони нового покоління брали участь у 51 виставці — в Україні та за кордоном (у Росії, Білорусі, Казахстані, Узбекистані, Туреччині, Ірані, Азербайджані) і неодноразово відзначалися нагородами європейських та вітчизняних асоціацій і промислових конкурсів.

Піввагони моделі 12-7023-01 на візках моделі 18-7020 з 2007 р.  використовуються на дослідному маршруті Кривий Ріг—Ужгород—Кошице для перевезення залізорудної сировини на Словацький металургійний завод. Повний комплекс попередніх випробувань пройшов і піввагон моделі 12-7039 — за їх результатами він також відповідає вимогам до перспективного рухомого складу. Для перевезення двох 40-футових контейнерів призначена залізнична платформа 13-7024 масою тари вагона 22 т і вантажопідйомністю 72 т. Високі міцнісні, ходові, гальмівні та експлуатаційні характеристики, підтверджені повним комплексом попе­редніх, приймальних та сертифікаційних випробувань, мають вагони-хопери моделі 19-7016 для перевезення сипких вантажів (переважно — зерна), поставлені на серійне виробництво на ВАТ «КВБЗ» у 2004 р., та створені на їх базі у наступні роки і поставлені  на серійне виробництво вагони моделей 19-7017 і 19-7017-01.

Сьогодні на залізницях України експлуатуються 1 тис. 2 вагони нового покоління. За результатами експлуатації та проведених деповських ремонтах вони визнані кращими за вагони старих моделей.

Зокрема представник Донецької залізниці, яка придбала у Крюківського вагонобудівного заводу у 2007 р. 50 вагонів нового покоління, Михайло Мурашко повідомив таке:

— У нас склався певний досвід їх експлуатації. Спочатку були складності — люди виявилися не готові до нової роботи. Але ці проблеми — вже в минулому. В депо Ясинувата створено базу ремонту вагонів. При їх ремонті економиться до 50 % від собівартості. Якщо середня вартість ремонту старих вагонів складає 22,5 тис. грн, то вагона нового покоління — 14,5 тис. грн.  Поки що вони їздять на невеликі відстані, але у подальшому вийдуть і за кордон. І ще такий приклад. У поточному році було пошкоджено 14 вагонів старих моделей і один вагон нового покоління. І лише останній — до ступеня деповського ремонту, решту ж довелося виключити (ремонту вони вже не підлягали). Ми хотіли б, аби таких вагонів було якомога  більше. Щодо конструктивних особливостей нового рухомого складу, то за словами одного з розробників, колишнього технічного директора ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Бориса Коробки, перш за все — це рама візка, оздоблена елементами, стійкими проти спрацювання. Окрім цього, візок став гнучкішим, краще вписується в криві, що дуже важливо в умовах експлуатації при підвищеному навантаженні та швидкостях.

А професор Харківського національного автомобільно-дорожнього університету Євген Нагорний головною заслугою авторського колективу назвав те, що їм вдалося створити в Україні технічну базу для експлуатації нового рухомого складу. Доцент кафедри «Вагони» УкрДАЗТ Анатолій Горбенко наголосив на необхідності поряд з розробкою спеціального вантажного рухомого складу, яка проводиться протягом останніх 20 років, приділяти належну увагу і універсальним вагонам, про що свідчить досвід залізниць України. А один із авторів роботи — член-кореспондент НАНУ, доктор технічних наук, професор, завідувач відділу Інституту технічної механіки НАНУ і Національного космічного агентства України Віктор Ушкалов продемонстрував присутнім відеоматеріали випробувань нових вагонів у порівнянні зі старими моделями. У вагонів нового покоління відсутні «викидання» з колії при русі, виляння коліс, по-іншому поводиться у них і ковзун. А ресурс візка збільшується у 10—12 разів.

Завершуючи засідання, головуючий — проректор УкрДАЗТ професор Денис Ломотько запропонував науково-технічній раді підтримати роботу і рекомендувати її до присвоєння Державної премії в галузі науки і техніки 2011 р. Цю пропозицію було підтримано одностайно.

версiя для друку