У кабінеті голови об’єднаної ради ветеранів Львівської залізниці Рудольфа Павлика завжди є відвідувачі. Люди приходять сюди зі своїми проблемами — і просять допомогти у їх вирішенні. Ще частіше Рудольф Іванович має справу з листами, в яких люди дякують за співчуття та дбайливе ставлення до себе, запрошують у гості.

Лідер ветеранів дістає зі свіжої пошти перший-ліпший лист і дає його прочитати кореспондентові «Магістралі»: «Чоловікові і мені вже більше 80 років, — пише подружжя, колишні залізничники з Чопа. — Ми часто хворіємо і деколи не в змозі навіть приготувати собі їжу. Тому просимо допомогти влаштуватися на постійне проживання у містечко ветеранів залізничного транспорту, а якщо це неможливо, то хоча б посприяйте, аби ми могли там інколи харчуватися…».

— Треба виїжджати на місце, — каже Рудольф Іванович і, поклавши лист до течки з написом «терміново», веде далі: — На залізниці зараз діє 137 регіональних і первинних організацій, в яких нараховується більше 40 тис. людей похилого віку, тому мені та членам об’єднаної ради чи не щотижня доводиться бувати на підприємствах, надаючи методичну допомогу ветеранським ватажкам, розв’язуючи питання рядових пенсіонерів. Вважаю, що буде задоволено й прохання літньої подружньої пари з Чопа…

Робота об’єднаної ради ветеранської організації ведеться так, щоб з її поля зору не «випав» жодний залізничний пенсіонер. Чи легко це зробити? Звичайно, що ні. Але виручає скрупульозний облік пенсіонерів, колишніх залізничників. У загальному списку ветеранів «червоним» шрифтом виділено 4 тис. 107 інвалідів, 930 учасників бойових дій та 1 тис. 133 одиноких пенсіонерів. Цим людям приділяється особлива увага. Майже тисяча волонтерів розносить їм перед святами продуктові набори. Кожен керівник організації знає день народження своїх «підлеглих», тому нікого не забувають привітати листівкою, а тим, кому випов­нилася «кругла» дата, дорпрофсож та адміністрація залізниці закуповують цінні подарунки. Їхні прізвища та вітання, адресовані їм, друкуються на сторінках газети Львівської залізниці та центральної галузевої — «Магістралі».

Керівництво залізниці та дорпрофсожу разом з об’єднаною ветеранською радою завжди виділяють кошти для урочистого відзначення Дня захисника Вітчизни, Міжнародного жіночого дня, Міжнародного дня людей похилого віку та інших свят. Звісно, що напередодні чи за проведення таких святкувань надається матеріальна допомога людям, котрі найбільше її потребують. Вона завше надається пенсіонерам, котрі перебувають на заслуженому відпочинку, інвалідам, одиноким людям — на придбання ліків, оздоровлення, зубопротезування тощо.

Люди похилого віку підтримують міцні зв’язки з колективами, звідки вони пішли на пенсію, проводять «уроки мужності» зі студентами залізничних технікумів та учнями підшефних загальноосвітніх шкіл.

Водночас ветерани добре усвідомлюють, що за реформування галузі треба по-новому налагоджувати роботу і своєї багатотисячної організації. Про це, приміром, нещодавно йшлося і на засіданні об’єднаної ради ветеранів війни та праці ДТГО «Львівська залізниця».

версiя для друку