І в найприємніших снах ми не могли бачити себе у самісінькому центрі народження легендарного паровозика «Томаса». Цей бренд дав поштовх вивченню та збереженню технічної спадщини Великої британії.

До Англії — за досвідом

З 2003 р. у Львові стали впроваджувати проект туристичного залізничного маршруту на базі історичної залізниці у регіональному ландшафтному парку «Знесіння» за співпраці Львівської громадської організації (ЛГО) «Форум «Карпатський трамвай», дирекції парку «Знесіння» та Львівської магістралі.

Останнім часом тут побували ентузіасти з Великої Британії, що дбають про збереження залізничної спадщини, котрі представляли фірми FEDECRAIL та NEW EUROPE RAILWAY HERITAGE TRUST. А нещодавно вони запросили до себе в гості директора регіонального ландшафтного парку «Знесіння» Олександра Завадовича та автора цих рядків — заступника директора ЛГО «Форум «Карпатський трамвай». Українці вивчали досвід з діяльності туристичних історичних залізниць у Великій Британії.

Східноланкаширська залізниця

…І в найприємніших снах ми не могли бачити себе у самісінькому серці зародження легендарного паровозика «Томаса». Цей бренд, що, на нашу думку, нічим не поступається Діснейленду, дав поштовх вивченню та збереженню технічної спадщини.

Після подорожі з Лондона до Рочдейла, яка, попри дві пересадки, не була для нас виснажливою, бо з нетерпінням хотіли побачити знамениту вузькоколійку, ми ознайомлювалися з технічною спадщиною у Музеї транспорту в містечку Бур. У ньому — велика кількість ідеально відреставрованих зразків транспортних одиниць: від парових автомобілів та паровозів до різноманітних типів вагонів, автомобілів, автобусів та пожежних машин. Патріотичні плакати з часів Другої світової війни в коридорах, стенди з тестовими завданнями, ігрові складалки технічних елементів для найменших відвідувачів гармонійно доповнюють яскраву експозицію раритетних експонатів. Тож на такому тлі доповідь пана Керрісона «Перспективний інвестиційний план розвитку Східноланкаширської залізниці до 2020 р.» була переконлива і для нас, і, в чому ми були певні, для майбутніх інвесторів.

Нас приємно вразило й використання Східноланкаширської історичної залізниці для проведення фестивалів та кінозйомок, здійснення пасажирських перевезень, а вже у недалекій перспективі — розширення послуг для неповносправних людей. Це, до речі, входить і в наші плани щодо залізниці «Знесіння» у Львові. Підсумковим же по перебуванню у музеї було наше тверде: «Віримо!»

Потому з дефіцитом часу нам було запропоновано або поїздку історичною залізницею, або відвідання ремонтних майстерень депо. Ми вибрали мандрівку на поїзді «Томас». Слід завважити, що лише 79 штатних працівників та 600 волонтерів утримують чимале господарство — більше 19 км стандартної — ще «стефенсонівської» — колії 1435 мм, історія якої починається з 1846 р. Після нетривалої реконструкції з 1987 р. вона діє вже в статусі історичної залізниці. На дільниці працюють шість станцій, локомотивне депо та ремонтні майстерні, дев’ять паровозів, велика кількість тепловозів, 140 вагонів, вантажні автомобілі. Вся ця техніка — у відмінному та доброму стані.

Сама ж подорож і змога проїхати у кабіні паровоза лишили незабутнє враження. Заради чого ми, власне, і приїхали у Велику Британію.

Музей транспорту у Бурі

У Валлію і Уельс ми від’їздили із особливими почуттями, адже цей гірський край з чудовими краєвидами нагадує українські Карпати. Валлія — надзвичайно красива складова Британської співдружності. Вона із трьох сторін омивається морем, маючи берегову лінію більш ніж на 1 тис. 200 км. Валлія покрита переважно гірськими масивами, які сформувалися в останній льодовиковий період. Морське повітря, «підігріте» потужною Північно­атлантичною течією (Гольфстрім), благодійно впливає на її клімат — пересічна температура січня тут вища за +5 ОС, а на побережжі ростуть навіть пальми. Величні середньовічні замки, давні храми, прекрасна інфраструктура у поєднанні з неповторними природними пам’ятками (п’ята частина території Валлії має статус національного парку, а три райони офіційно оголошені «областями виняткової природної краси»), багатющі культурні традиції валлійців обумовлюють величезний туристичний потенціал краю.

Коли наш гід по Валлії, співробітник національного парку «Сновдонія» пан Гаррет переходив з англійської на валлійську мову, то ми зачудовувалися її мелодійністю. Між іншим, нас утішив той факт, що за врядування Маргарет Тетчер вельми впливовим у її оточенні був депутат парламенту, бізнесмен, меценат, власник футбольного клубу «Кардіфф-сіті» українець Стефан Терлецький.

У північному Уельсі чимало сланцю — чорного пластинчастого каміння, яке використовують для зведення фундаментів і стін. Видобування його було культовим заняттям для горян. А вивозили видобутий сланець вузькоколійками, які зараз обслуговують туристів.

У національному парку «Сновдонія» першу поїздку по такій залізниці ми здійснили в атракційному трамваї Llandudno’s, який курсує за допомогою тросових переправ, що дає йому змогу долати навіть високі крутосхили. Це вельми захопливе видовисько!

А наступного дня нас очікувала Ффестініогська залізниця, розташована у валлійському графстві Гвінед — у межах національного парку «Сновдонія». Ця сталева магістраль була відкрита ще в 1836 р. — для перевезення сланцю. А туристичним об’єктом вона була оголошена в 1876 р. Завдяки ентузіастам, що дбали про залізничну спадщину в 1964 р., вузькоколійка отримала сертифікат як туристична залізниця. Нині вода є складовою національної маркетингової схеми «Великі вузькоколійки Уельсу».

База для туристів

Портмадог — портове місто, розташоване у гирлі річки Glaslyn, — базове для туристичних залізниць Ffestiniog та Welsh Highland Railway. Затишний вокзал з магазинчиком, де, окрім продуктів, можна купити сувеніри, які відтворюють залізничну тематику, є тут і кафе зі смачними стравами, що відразу ж налаштовує на «домашній» настрій. А коли Андрю Томас люб’язно запросив нас у відреставрований вагон з великими оглядовими вікнами та м’якими зручними сидіннями, то ми відчули себе на «сьомому небі». Тринадцятимильна вузькоколійка з вісьмома станціями, яка змійкою в’ється до гірського містечка Блаенау Ффестініог (Blaenau Ffestiniog), навіює казкові враження від поїздки: чергування морських та гірських краєвидів, стрімких схилів, долин річок, озер, тунелів, пасовищ захоплює. До речі, велика кількість звивистих ділянок дає змогу робити якісні фотосесії.

Наступного дня ми подорожували по Валлійській нагірній залізниці, теж історичній, яка починається від тупикової станції Портмадогська-Портова, з’єднуючи міста Портмадог і Кернарфон, що у валлійському графстві Гвінед. Протяжність вузькоколійки з 11 станціями —  40,2 км (25 миль). Вона теж розташована у межах національного парку «Сновдонія». Цей маршрут, як і Ффестініогський, надзвичайно мальовничий. Вагони були добре заселені, зокрема пасажирами пенсійного віку. Прекрасний сервіс робить мандрівку напрочуд комфортною.

І ось кінцевий пункт — місто Кернарфон зі знаменитим величним замком ХІІІ ст., в якому в 1969 р. проходила церемонія формального введення англійською королевою сина Чарльза у звання принца Уэльського.

Побували ми і в депо та майстерні біля станції Бостон Лодж. Компанія знаходить раритетний рухомий склад, відреставровує його в своєму депо і пристосовує для руху на лінії. Окрім купівлі та відновлення техніки, компанія й сама будує паровози, пасажирські вагони у депо Бостон Лодж. Побудованих там у 1992 р. локомотив «Девід Ллойд Джордж» (David Lloyd George) — з нафтовим опаленням.

По поверненню з Великобританії додому ми зробили для себе висновок, що час уже й українцям взяти на озброєння величезний досвід ентузіастів з острівної країни, котрі дбають про залізничну спадщину, поставити використання вузькоколійок на комерційну основу. Прибутки не забаряться.

Початок подорожі по Ffestiniog Railway: Andrew Thomas та Gareth Roberts.

Ярослав ГОРОДЧУК,
Інженер-метеоролог Львівської залізниці

версiя для друку