У листопаді 2010 р. у локомотивному господарстві Укрзалізниці успішно стартував експеримент зі впровадження дистанційної передачі інформації (за допомогою GPS) з системи витрат пального БІС-Р. Дослідним майданчиком цього заходу вибрали локомотивне депо Харків-Сортувальний, обладнавши п’ять локомотивів ЧМЕ-3 відповідним устаткуванням.

«Магістраль» уже повідомляла читачам про перші здобутки цього експерименту, але не зайве буде нагадати їм про його сутність. Отже, для реалізації проекту на локомотивах встановили системи передачі даних, виготовлені підприємством «Дніпротехтранс». Призначення новинки полягало в забезпеченні неперервного — в режимі он-лайн — збору інформації про об’єми пального, отриманої за екіпірування тепловоза, й витрати його впродовж експлуатації локомотивів. Тож, на якій би відстані не перебували тепловози, за допомогою розробленої системи всі ці дані доступні й начальнику депо, і керівництву Головного управління локомотивного господарства Укрзалізниці. Щоправда, з початку випробувань інформація з БІС-Р надходила на дослідний сервер «Дніпротехтрансу». А з 30 листопада 2010 р. ці дані надаються центральному серверу ГІОЦу, тобто розробка засвідчила дієвість і чималу ефективність щодо здійснення чіткого контролю за витратами пального.

Щоб усвідомити плюси новинки, наведу лише один приклад з повсякдення експлуатаційників. Отже, якщо раніше, щоб «зняти» (суворо за встановленим графіком) дані про витрати пального, які фіксує електроніка БІС-Р, фахівцям доводилося фактично «полювати» за допомогою флешки за локомотивами, оскільки на момент графікового зняття інформації тепловоз міг перебувати за кількасот кілометрів від депо, то віднині вся інформація щодо витрат пального з ЧМЕ3 може надаватися в режимі он-лайн.

Серед основних переваг роботи системи БІС-Р за її подальшої інтеграції до єдиного інформаційного комплексу «Дельта СУ» слід відзначити змогу створення централізованої бази даних БІС-Р та прозорість інформації, а також доступність для причетних фахівців. Окрім того, важливим є й те, що внаслідок узагальнення бази даних є можливість отримати звіт за будь-яких умов запиту. А найголовніше — усунення «людського фактора» від контролю за використанням пального.

Проте експериментальне впровадження передбачає й виявлення та усунення певних неузгодженостей системи. З цією метою в локомотивному депо Основа нещодавно пройшла нарада за участю представників локомотивної служби Південної залізниці, «Дніпротехтрансу» та ЗАО «БІС». На заході йшлося про зауваження, що виникали за випробовування системи дистанційного контролю. До переліку питань, що потребують доопрацювання, ввійшло кілька недоліків, які ускладнюють оперативний процес зняття інформації про витрати дизельного пального в повному обсязі. Є певні розбіжності й у роботі програмного забезпечення.

Все це розробники взяли на контроль. Ведуться роботи з удосконалення функціональних можливостей. Варто зазначити, що майже рік тому наші фахівці в результаті випробовувань також виявили певні недоліки. Їх своєчасно усунули, що сприяло ефективності подальшого випробовування системи.

Отже, робота над удосконаленням триває. Але слід зазначити, що перший — і чи не найважчий — період впровадження, випробовування та виявлення недоліків уже подоланий. І накопичені чималі досвід та знання.

версiя для друку