Іван АнтонюкНа річках Західної України часті підняття рівнів води: весняно-осінні повені, руйнівні льодоходи... Тож колійники Львівської залізниці в цей період мають чимало клопоту, тим паче, що вони експлуатують велику кількість об’єктів, які перебувають під загрозою руйнування «великою» водою, зсувами, розмивами тощо. Адже лихо може прийти навіть звідти, де його годі й чекати.
Приміром, поблизу станції Вадул-Сірет майже 140 років простояв міцний кам’яний арковий міст, якому, здавалося б, невеличка річечка жодної шкоди завдати не зможе. Проте не так сталося, як гадалося: за торішньої літньої повені цей «старожил» було геть зруйновано: підступна вода розмила береги, проклавши собі нове русло.
Перший, хто прибув тоді на місце події, був начальник відділу штучних споруд служби колії Львівської магістралі Ігор Юник:
— Беручи до уваги те, що через цей міст проходить міжнародна колія з України на Румунію, треба було негайно взятися за його відновлення, — каже Ігор Васильович. — Побудова нової споруди з бетону означала б затрати довгого часу і значних коштів. Тоді ми згадали про давнього партнера — виробниче об’єднання «Габіони захід Україна», який до цього на наше замовлення та на замовлення інших залізниць швидко і якісно відремонтували декілька залізничних споруд, використовуючи для пропуску води під мостами так звані габіони і металеві гофровані труби невеликого і середнього діаметру. Запитання виникало тільки одне: чи зможуть в об’єднанні забезпечити влаштування потрібної труби для доволі великого мосту?
Начальник ВО «Габіони захід Україна» Роман Білоросюк без зайвих слів погодився допомогти колишнім колегам. Його співробітники розробили оригінальний проект з відновлення зруйнованого мосту і негайно приступили до роботи. А через декілька місяців вона була закінчена: підрядники вперше в своїй практиці замість арки «вживили в тіло мосту» гофровану трубу діаметром понад










