Доходи за дев’ять місяців становили 65 млн грн, а експлуатаційні витрати — 405 млн грн. Тобто 340 млн грн лягає на плечі залізничників фінансовими збитками.

Фінансові збитки

За цей період збільшилася виручка від продажу проїзних документів у касах дирекцій залізничних перевезень на 5,5 млн грн та кількість відправлених пасажи­рів — на 61 тис. Також зросла виручка від продажу квитків у касах вокзалів. Найкраще в цьому разі спрацювали колективи вокзалів станцій Запоріжжя I і Севастополь. Поза тим у всіх моторвагонних депо підвищилася виручка на 28 % від приміських перевезень. Про­відниками з правом продажу квитків було реалізовано в електропоїздах проїзних документів на загальну суму 19,4 млн грн. Через каси дирекцій залізничних перевезень отримано 24,4 млн грн, а через вокзали — майже 14 млн.

Для закриття загальної заборгованості в дирекціях складаються схеми взаєморозрахунків шляхом проведення клірингових операцій. Таким чином було отримано
18,8 млн грн, що більше, ніж за аналогічний період минулого року на 9,3 млн грн. Робота з отримання компенсації у повному обсязі за пільгові перевезення у приміському сполученні ведеться далі.

З розпорядниками бюджетних коштів різних рівнів проводяться переговори для того, щоб на наступний рік збільшити до реальних сум, а саме до 51,1 млн грн, субвенції на компенсацію збитків.

Проте, незважаючи на всі зусилля «залатати» «чорні діри» у сфері приміських перевезень, залізничникам це не вдається. Доходи за дев’ять місяців становили 65 млн грн, а експлуатаційні витрати — 405 млн грн. Тобто 340 млн грн лягає на плечі залізничників фінансовими збитками.

Вимушені заходи

До цього часу «виживати» доводилося за рахунок перехресного субсидування від вантажних перевезень. Але надалі самотужки розв’язувати проблеми з перевезення громадян у регіонах залізничники не можуть. Адже приміські перевезення здійснюються в умовах гострої невистачі обсягів фінансування на придбання спеціалізованого рухомого складу, а електрички, що перебувають в експлуатації, морально та фізично застарівають. Із 363 електросекцій 241 побудована в 1959—1962 рр. Тобто 66 % рухомого складу потребує списання.

Щоб розв’язати цю проблему, вже не вперше у жовтні до керівництва Дніпропетровської і Запорізької облдержадміністрацій, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, а також до вели­ких підприємств регіонів були адресовані звернення із роз’ясненням ситуації. Їм запропоновано також за рахунок виділення коштів з місцевих бюджетів організувати на маршрутах прямування залізничного транспорту автобусне перевезення населення або ж узяти в оренду поїзди для перевезення працівників до місця роботи. Але й донині ці звернення не почуті.

Не став винятком і листопад. З першого числа відмінено зупинки поїзда підвищеного комфорту № 803/804 сполученням Дніпропетровськ—Харків на станціях Варварівка, Самійлівка, Мерефа, Краснопавлівка та Лихачове, бо на них посадка і висадка пасажирів практично не відбувалися. Водночас це прискорило проїзд пасажирів між обласними центрами, що робить його альтернативним для проїзду автотранспортом. Поїзд № 6407/6404 сполученням Дніпропетровськ-Південний—Кривий Ріг-Головний вимушені були відмінити через вельми низький пасажиропотік. Адже кожне його відправлення обходилося для залізниці більш ніж 4,3 тис. грн.

— Слід ще раз зазначити, що такі заходи вимушені, — мовить начальник служби приміських пасажирських перевезень Ігор Черепанов. — Але вони допоможуть мінімізувати збитки залізниці шляхом зниження експлуатаційних витрат, а вивільнені кошти можна буде спрямувати на утримання та оновлення рухомого складу, створення комфортних умов проїзду та підвищення рівня сервісу пасажирів.

версiя для друку