В рамках міжнародного проекту MISCTIF столицю України відвідали представники одного з найстаріших та найпрестижніших навчальних закладів Франції та Європи, створеного у 1802 р., — Національної вищої школи майстерності та професій (CNAM) Марк Емберт та Франсуа Полидори. Користуючись нагодою, «Магістраль» запитала їх не тільки про підсумки магістерського проекту MISCTIF, а й про систему підготовки залізничників у Франції.

— Чим проект був цікавий для вашого навчального закладу і які його результати?

М.Е.: — По-перше, вдалося досягти конкретного результату — ввести нові спеціальності у ваших навчальних закладах. По-друге, хоча безпосередньо в себе ми і не організовували підготовку нових фахівців, проте нам станеться при нагоді досвід і знання колег з України, Казахстану та Туркменістану. По-третє, проект реалізований у тісний співпраці з французькими залізницями — SNCF, а це говорить про його перспективність та важливість для розвитку євразійських залізничних перевезень.

Ф.П.: — Важливим було забезпечити виконання як кожного з етапів проекту, так і всього в цілому. Адже він був дуже тривалий за часом — три роки. На моєму досвіді були проекти, які розвалювалися по ходу. В нашому ж випадку все пройшло на найвищому рівні, незважаючи на різницю культур, менталітету та базових знань.

— Панове, користуючись нагодою хотілося б дізнатися, як готують залізничників у вашій країні?

Ф.П.: — До останнього часу у Франції не існувало спеціалізованих державних закладів, які б проводили навчання, власне, залізничників. Сама SNCF опікується підготовкою персоналу для себе. Тобто кожного року в компанії вирішували, скільки і які фахівці їм потрібні.

Проте у 2011 р. в головному університеті, що розташований у Парижі, створена Кафедра технологій залізничного транспорту. Адже сьогодні залізничний сектор стає все більш конкурентним, і все більше компаній, які не мають власної бази для підготовки залізничників, працюють на цьому ринку. Отже, виникла необхідність готувати спеціалістів і для них.

М.Е.: — Додам, що у нас налагоджена тісна співпраця з SNCF. Ми намагаємося мобільно реагувати на всі зміни та надавати високий рівень технологічних і управлінських знань.

— Як відбувається підготовка залізничників, які ще не працюють у галузі?

Ф.П.: — Щоб влаштуватися на залізницю, необхідно мати диплом рівня License відповідного профілю (в Україні — це бакалавр технічного спрямування). Маючи його на руках, випускник може працювати не тільки на залізницях, а і в технічно споріднених галузях — підприємствах машинобудування, в автомобільному секторі після додаткового спеціального навчання в профільних центрах. Зазначу, що невелика кількість університетів може запропонувати License технічного спрямування.

М.Е.: — Один з центрів такої додаткової освіти — північ Франції, де розташовані потужні машинобудівні підприємства, в тому числі і залізничного профілю. Приміром, відома компанія, яка виготовляє техніку залізничного напрямку, — Alstom.

— Хто платить за навчання майбутніх залізничників? Чи є таке поняття, як замовлення з боку підприємства?

М.Е.: — У нас складна процедура оплати. Частину коштів платить держава через регіональні органи управління, а частину — підприємство.

Ф.П.: — Стосовно замовлення: SNCF залежно від своїх потреб замовляє нам кожного року різну кількість фахівців з диплом рівня License. Це відбувається на основі економічних показників розвитку компанії, кількості персоналу, що виходить на пенсію. Саме тому ми не можемо навести навіть приблизну кількість випускників — майбутніх залізничників, оскільки цей показник кожного року варіюється. Проте ситуація може дещо змінитися з відкриттям Кафедри технологій залізничного транспорту.

— Чи престижна професія залізничника у Франції?

М.Е.: — Так, адже залізниця дає стабільну роботу, яка достатньо високо оплачується.

Ф.П.: — Також зазначу, що якщо ви працюєте в державній компанії SNCF, то у вас гарний соціальний пакет. Крім того, практично стовідсоткова гарантія, що вас не скоротять до пенсії, як то може відбутися в приватних компаніях.

версiя для друку