Про цілі та інші завдання, що стоять перед новоствореним підприємством, «Магістралі» розповів його директор Володимир Іващук.— Основна мета — кардинально змінити та покращити принципи взаємодії між залізницею та користувачами послуг залізничного транспорту, — мовить Володимир Романович.

— Звичайно, ми багато зробили останнім часом: зокрема, впровадили електронні перевізні документи на вантаж. Проте для підвищення конкурентоспроможності залізничних перевезень необхідні, власне, нові інструменти управління доставкою вантажу. Також важливо, аби від процесу заявки до завершення перевезення була мінімальна кількість операцій та стикувань. Взаємодію між підрозділами залізничного транспорту ми повинні максимально спростити та пришвидшити.

Нині клієнт, якщо, приміром, він працює по внутрішніх перевезеннях, повинен як мінімум укладати угоди з двома залізницями — щодо відправлення та отримання вантажу. Крім того, він зобов'язаний окремо проводити фінансові розрахунки з кожною із залізниць. Водночас, звернувшись до компанії-автоперевізника, вантажовласник лише укладає угоду про перевезення та перераховує гроші за цю операцію.

Такий алгоритм роботи з клієнтом буде впроваджений і на державному підприємстві «Український транспортно-логістичний центр» (ДП УТЛЦ). Ми взагалі повинні бачити свого клієнта лише раз — коли він укладає з нами угоду про обслуговування. Все інше: приймання заявки на перевезення, оформлення вантажу, відстеження ходу перевезень буде здійснюватися дистанційно.

— До хвилин?

— Ні, поки що ми повинні орієнтуватися на години. Це теж революційний крок, адже нині час доставки вимірюється добами. Вийти на показник в годинах ми повинні ще й тому, аби вибудовувати гармонійні взаємини з портами та іншими транспортними компаніями. Адже перед нашим центром стоїть завдання здійснювати не лише залізничні перевезення, а й запропонувати клієнту весь логістичний ланцюг — з можливістю підключення і авіаційного, і водного, і автомобільного транспорту.

— Тобто, за згодою клієнта ви укладатимете угоди з транспортування його вантажу й іншими видами транспорту?

— Саме так. І тому в назві нашого центру немає слова «залізничний». Адже в перспективі ми плануємо стати потужним учасникам на ринку інтермодальних  перевезень. Також ми будемо співпрацювати з міжнародними логістичними центрами.

—  Як центр збирається покращити ефективність використання вагонного парку?

— Основна проблема, з якою ми нині стикаємося, — наш вагон інвентарного парку виходить за межі країни. І, враховуючи, що він натепер надзвичайно дешевий, інші залізничні адміністрації експлуатують його доти, доки не надходить час ремонту.  Страждають від цього внутрішньодержавні перевезення. Адже ми десь на 15—20 % не в змозі  задовольнити ті заявки на перевезення, які до нас пред’являють вантажовласники. 

Ось якраз одне з завдань центру і буде полягати в тому, аби максимально ефективно налаштувати роботу наших вагонів за межами України. Водночас ми повинні скоординувати роботу закордонних операторів, які заходять і працюють своїми вагонами в Україні. При цьому ми повин­ні уникнути помилок, що допустили наші північні сусіди — росіяни. Адже в Росії, при збільшенні парку універсальних піввагонів за останніх три-п’ять років, погіршилися показники його експлуатації.

Чому так відбулося? Бо кожен власник бажав працювати лише на певних доходних напрямках, з високорентабельним вантажем.

— Що ви плануєте зробити, аби уникнути такої ситуації?

— Запропонувати створити загальний пул, у який увійдуть вагони наших існуючих та новостворених операторських компаній, а також рухомий склад приватних операторів. Цей єдиний парк буде оперуватися з єдиного диспетчерського  центру, процес створення якого теж іде повним ходом.  

Нині ми вже ведемо переговори щодо умов, на які пристануть власники приватних вагонів. Зрозуміло, що головна їхня вимога, аби рівень вагонної складової дозволяв утримувати вагони й давав певний рівень рентабельності. Якщо ми забезпечимо цю прибутковість і будемо ефективно використовувати  вагон, то, впевнений, усі виграють від створення єдиного пулу. Та, головне, що виграє від цього економіка нашої країни.    

Є ідея, аби порожні вагони ходили маршрутними складами. Будуть визначені пункти концентрації та розпилення для забезпечення потреб не лише великих, а й середніх і малих підприємств.  

— Де територіально буде знаходитися центр? Чи сформований уже його штат?

— Ми підшуковуємо будівлю в столиці для оренди під центральний офіс. У перспективі плануємо відкрити як мінімум шість регіональних філій. Наразі йде формування штату. На першому етапі — 60—70 працівників, більшість з яких з мого вже колишнього Головного комерційного управління та главку перевезень.

— Центр перебирає великий обсяг функцій, які здійснювало Головне комерційне управління. Виконання яких завдань залишаються за ним?

— Перш за все хочу зазначити, що ми будемо дуже тісно співпрацювати з комерційним главком. Адже для успішного впровадження нових ідей і задумів необхідно здійснити великий обсяг змін у нормативній базі. Якраз цими питаннями і буде опікуватися Головне комерційне управління. Крім того, за ними залишається розробка пропозицій щодо тарифів.

версiя для друку